карячкуватий
КАРЯЧКУВАТИЙ, КАРАЧКУВАТИЙ, а, е, розм. 1. Який має криві, широко розставлені ноги. Хай би поткнувся глистюк Арнульф сюди з своїми карячкуватими жандармами! Він би показав їм (Загреб., Європа 45, 1959, 88); Йому вслід дріботів карачкуватий урядник (Кучер, Зол. руки, 1948, 13).
2. Кривий, покручений, незграбний. Давид почав читати дописи.. Писані чорнилом і олівцем, усі карячкуватими, незграбними літерами (Головко, II, 1957, 105); Ріс [у яру] колючий- преколючий терен і якісь карачкуваті деревця (Мокр., Острів.., 1961, 58).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | карячкуватий | карячкувата | карячкувате | карячкуваті |
Родовий | карячкуватого | карячкуватої | карячкуватого | карячкуватих |
Давальний | карячкуватому | карячкуватій | карячкуватому | карячкуватим |
Знахідний | карячкуватий, карячкуватого | карячкувату | карячкувате | карячкуваті, карячкуватих |
Орудний | карячкуватим | карячкуватою | карячкуватим | карячкуватими |
Місцевий | на/у карячкуватому, карячкуватім | на/у карячкуватій | на/у карячкуватому, карячкуватім | на/у карячкуватих |