звукоізоляція
ЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ, ї, ж. 1. Сукупність заходів, які запобігають проникненню звуків, шумів. Утеплений різноколірний лінолеум, гіпсоцементна підкладка під підлогу сприятимуть підвищенню звукоізоляції між поверхами (Веч. Київ, 30. XI 1966, 1).
2. Здатність матеріалу, речовини протистояти проникненню звуків, шумів. Звукоізоляція каменю пиляльних вапняків значно вища, ніж у цегли (Компл. використ. вапняків.., 1957, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | звукоізоляція | звукоізоляції |
Родовий | звукоізоляції | звукоізоляцій |
Давальний | звукоізоляції | звукоізоляціям |
Знахідний | звукоізоляцію | звукоізоляції |
Орудний | звукоізоляцією | звукоізоляціями |
Місцевий | на/у звукоізоляції | на/у звукоізоляціях |
Кличний | звукоізоляціє | звукоізоляції |