звитяжниця
ЗВИТЯЖНИЦЯ, і, ж., уроч. Жін. до звитяжець. * Образно. Звитяжницею і натхненницею входить в наші серця цьогорічна весна (Літ. Укр., 30.IV 1963, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | звитяжниця | звитяжниці |
Родовий | звитяжниці | звитяжниць |
Давальний | звитяжниці | звитяжницям |
Знахідний | звитяжницю | звитяжниць |
Орудний | звитяжницею | звитяжницями |
Місцевий | на/у звитяжниці | на/у звитяжницях |
Кличний | звитяжнице | звитяжниці |