захвалювати
ЗАХВАЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАХВАЛИТИ, алю, алиш, док., перех. Переоцінюючи чиїсь позитивні якості, заслуги, надмірно хвалити кого-, що-небудь; перехвалювати. Захвалював [перукар] ту воду, що вона й голову чистить і засіває на ній волосся (Март., Тв., 1954, 310); За «Бідних людей» він мене так захвалив, що я вже думаю, чи не стати мені присяжним українським перекладачем? (Л. Укр., V, 1956, 59); Передчасно захвалили дівчину (Донч., V, 1957, 351).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захвалюю | захвалюємо |
2 особа | захвалюєш | захвалюєте |
3 особа | захвалює | захвалюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захвалюватиму | захвалюватимемо |
2 особа | захвалюватимеш | захвалюватимете |
3 особа | захвалюватиме | захвалюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | захвалював | захвалювали |
Жіночий рід | захвалювала | |
Середній рід | захвалювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захвалюймо | |
2 особа | захвалюй | захвалюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | захвалюючи | |
Минулий час | захвалювавши |