затіпати
ЗАТІПАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех., розм. Почати тіпати, трясти чим-небудь; викликати тремтіння, здригання (тіла людини та його частин). Йосипенко щиро і прикро припадав до землі, здіймав очі угору, молився, потім встав, підійшов до трупа, подивився у лице і, припавши до руки, затіпав головою (Мирний, IV, 1955, 193); Пропасниця ще більше затіпала його спітнілим тілом (Панч, І, 1956, 123); // безос. Я аж кинулася, так мене затіпало... (Кучер, Прощай.. 1957, 370).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затіпаю | затіпаємо |
2 особа | затіпаєш | затіпаєте |
3 особа | затіпає | затіпають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затіпав | затіпали |
Жіночий рід | затіпала | |
Середній рід | затіпало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затіпаймо | |
2 особа | затіпай | затіпайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | затіпавши |