застрочувати
ЗАСТРОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСТРОЧИТИ, очу, очиш, док. 1. перех. Шити, зашивати в строчку. Застрочувати складки.
2. тільки док., неперех. Почати строчити, шити на швейній машині; // перен. Почати стріляти. Схаменувшись, деякі німці також застрочили хто куди, вкладаючи самі ж своїх (Гончар, III, 1959, 260); Автомобіль їхній дав задній хід і застрочив по нас з автомата (Ю. Янов., I, 1954, 65); Застрочив кулемет з сусіднього дзота на правий край (Кучер, Чорноморці, 1956, 351).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застрочую | застрочуємо |
2 особа | застрочуєш | застрочуєте |
3 особа | застрочує | застрочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застрочуватиму | застрочуватимемо |
2 особа | застрочуватимеш | застрочуватимете |
3 особа | застрочуватиме | застрочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | застрочував | застрочували |
Жіночий рід | застрочувала | |
Середній рід | застрочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застрочуймо | |
2 особа | застрочуй | застрочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | застрочуючи | |
Минулий час | застрочувавши |