засипляти
ЗАСИПЛЯТИ, яю, яєш, недок., розм. 1. неперех. Те саме, що засипати2. - А чого ви пізно засипляєте? Хто ж вам спати не дає? - гнівно Лелія спитала (Л. Укр., III, 1952, 489); Діти сходяться разом докупи і шепочуть на печі та й засипляють без вечері (Стеф., І, 1949, 99).
2. перех. Просипати яку-небудь подію, явище. - Зелена діброво, скажи мені правду, Хто такий у світі зорю засипляє (Чуб., V, 1874, 486).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засипляю | засипляємо |
2 особа | засипляєш | засипляєте |
3 особа | засипляє | засипляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засиплятиму | засиплятимемо |
2 особа | засиплятимеш | засиплятимете |
3 особа | засиплятиме | засиплятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | засипляв | засипляли |
Жіночий рід | засипляла | |
Середній рід | засипляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засипляймо | |
2 особа | засипляй | засипляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | засипляючи | |
Минулий час | засиплявши |