заридати
ЗАРИДАТИ, аю, аєш, док. Почати ридати. А то б зарані Гарненько з лиха б напились, А потім з жалю заридали (Шевч.. II, 1963, 227); А що Катря сліз вилила, то де вже тії й сльози брались. Візьме свою дитину на руки та плаче-плаче! А далі й заридає уголос (Вовчок, І, 1955, 127); Він одвернувся, потім, схлипнувши на повні груди, заридав несподівано, сильно, здригаючись всім тілом (Мик., II, 1957, 227).
Ридма заридати - дуже сильно заплакати. Вона ридма заридала, голосно, ревно (Гжицький, Вел. надії, 1963, 160).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заридаю | заридаємо |
2 особа | заридаєш | заридаєте |
3 особа | заридає | заридають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заридав | заридали |
Жіночий рід | заридала | |
Середній рід | заридало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заридаймо | |
2 особа | заридай | заридайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заридавши |