заготовчий
ЗАГОТОВЧИЙ, а, е, рідко. 1. Стос. до заготовки (у 2 знач.). Розрізняють два види литва з сплавів кольорових металів: заготовче і фасонне (Слюс. справа, 1957, 29); Заготовчий етап у виготовленні інструментів.
2. розм. Те саме, що заготівельний. На державні заготовчі пункти Ізмаїльщини надійшли перші центнери бавовни (Рад. Укр., 1. IX 1950, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заготовчий | заготовча | заготовче | заготовчі |
Родовий | заготовчого | заготовчої | заготовчого | заготовчих |
Давальний | заготовчому | заготовчій | заготовчому | заготовчим |
Знахідний | заготовчий, заготовчого | заготовчу | заготовче | заготовчі, заготовчих |
Орудний | заготовчим | заготовчою | заготовчим | заготовчими |
Місцевий | на/у заготовчому, заготовчім | на/у заготовчій | на/у заготовчому, заготовчім | на/у заготовчих |