завихорений
ЗАВИХОРЕНИЙ1, ЗАВИХРЕНИЙ1, а, е. З вихором (див. вихор11). Давно була та завихорена ніч (Чорн., Пісні.., 1958, 69).
ЗАВИХОРЕНИЙ2, ЗАВИХРЕНИЙ2, а, е. З вихором (див. вихор2). Він [Павлик] не скоро візьме нову річ яку [з одягу].. Розхристаний, завихрений, він привільніше почуває себе (Горд., Буян, 1938, 22).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | завихорений | завихорена | завихорене | завихорені |
Родовий | завихореного | завихореної | завихореного | завихорених |
Давальний | завихореному | завихореній | завихореному | завихореним |
Знахідний | завихорений, завихореного | завихорену | завихорене | завихорені, завихорених |
Орудний | завихореним | завихореною | завихореним | завихореними |
Місцевий | на/у завихореному, завихоренім | на/у завихореній | на/у завихореному, завихоренім | на/у завихорених |