екстраверт
ЕКСТРАВЕРТ, -а, ч. Психологічний склад особистості, спрямованої на зовнішній світ і діяльність у ньому, що відрізняється переважним інтересом до зовнішніх об'єктів і т. ін.; для екстравертів характерна поведінка, при якій людина прагне до спілкування з людьми, до уваги з боку оточуючих, до участі у публічних виступах і багатолюдних заходах та вечірках і т.п.; прот. інтроверт.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | екстраверт | екстраверти |
Родовий | екстраверта | екстравертів |
Давальний | екстравертові, екстраверту | екстравертам |
Знахідний | екстраверта | екстравертів |
Орудний | екстравертом | екстравертами |
Місцевий | на/у екстраверті, екстравертові | на/у екстравертах |
Кличний | екстраверте | екстраверти |