добросовісно
ДОБРОСОВІСНО. Присл. до добросовісний. Ревізор їв завзято, добросовісно, бажаючи замаскувати своє внутрішнє заклопотання (Фр., VI, 1951, 465); Прочитавши декілька раз п'єсу, я.. добросовісно опрацював всі деталі своєї майбутньої ролі (3 глибин душі, 1959, 8).