гілчастий
ГІЛЧАСТИЙ1, а, е. Те саме, що гіллястий. Тихий день ввійшов у сад гілчастий, Пахощі медвянії розлив. Як же треба берегти те щастя, За яке життям ти заплатив (Забашта, Вибр., 1958, 27).
ГІЛЧАСТИЙ2, а, е, діал. Голчастий. Од соснового гілля впали гілчасті тіні на голівки, на мармурові лиця (Вас., І, 1959, 307); Не верба, не ламка тополина, - шпилькувата гілчаста ялина сизе віття здійма на зорі (Рудь, Дон. зорі, 1958, 24); То працюють правнуки й онуки Тих дідів, хто на пісках садив Сосни ці дзвенючі та гілчасті (Дор., Серед степу.., 1952, 103).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гілчастий | гілчаста | гілчасте | гілчасті |
Родовий | гілчастого | гілчастої | гілчастого | гілчастих |
Давальний | гілчастому | гілчастій | гілчастому | гілчастим |
Знахідний | гілчастий, гілчастого | гілчасту | гілчасте | гілчасті, гілчастих |
Орудний | гілчастим | гілчастою | гілчастим | гілчастими |
Місцевий | на/у гілчастому, гілчастім | на/у гілчастій | на/у гілчастому, гілчастім | на/у гілчастих |