гридниця
ГРИДНИЦЯ, і, ж. У стародавній Русі - будівля при князівському дворі для перебування гриді або для прийому гостей. І попав Кобяк поганий В Київ у столицю В Святославові покої, В князеву гридницю (Рудан., Вибр., 1949, 140); - Вмер отець твій у неволі В гридниці князя того, Що за Дон усіх нас випер (Фр., XIII, 1954, 361).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гридниця | гридниці |
Родовий | гридниці | гридниць |
Давальний | гридниці | гридницям |
Знахідний | гридницю | гридниці |
Орудний | гридницею | гридницями |
Місцевий | на/у гридниці | на/у гридницях |
Кличний | гриднице | гридниці |