гранітний
ГРАНІТНИЙ, а, е. Прикм. до граніт. Сотні тисяч рабів гинуть в каменоломнях, обтісуючи велетенські гранітні брили (Руд., Остання шабля, 1959, 564); // Зробл. з граніту. Кладовище в Мадріді .. Збоку гранітна каплиця стародавнього будування (Л. Укр., III, 1952, 390); Від порту на Приморський бульвар вели широкі гранітні сходи (Панч, Ерік.., 1950, 45)
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гранітний | гранітна | гранітне | гранітні |
Родовий | гранітного | гранітної | гранітного | гранітних |
Давальний | гранітному | гранітній | гранітному | гранітним |
Знахідний | гранітний, гранітного | гранітну | гранітне | гранітні, гранітних |
Орудний | гранітним | гранітною | гранітним | гранітними |
Місцевий | на/у гранітному, гранітнім | на/у гранітній | на/у гранітному, гранітнім | на/у гранітних |