гніздище
ГНІЗДИЩЕ, а, с . Збільш. до гніздо 1, 2, 4. Потім, помостивши Свої гніздища, враз попіднімають [лелеки] Червоні очеретинки до неба І довго, довго на увесь окіл, На світ увесь щасливо клекотять... (Вирган, Квіт. береги, 1950, 12); - Чи то ж гарно буде, як він часом випадком од когось дізнається, що завів знайомість з якимсь кодлом прохачів: з вами, з Галецькою, з Мокрієвською, та що й я з того гніздища? (Н.-Лев., IV, 1956, 345).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гніздище | гніздища |
Родовий | гніздища | гніздищ |
Давальний | гніздищу | гніздищам |
Знахідний | гніздище | гніздища |
Орудний | гніздищем | гніздищами |
Місцевий | на/у гніздищі | на/у гніздищах |
Кличний | гніздище | гніздища |