гилити
ГИЛИТИ, лю, лиш, недок., перех., розм. 1. Бити м'яч під час гри в гилки.
2. перен. Бити, лупцювати. Він усіх гилить, нікому не змиряє (Сл. Гр.); - Гамселити [панів], - підказав Покиван.- Товкмачити, - підказали з юрби..- Трощити! - Гепати! - Гилити! - Голомшити! - Кулачити! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 368).
3. перен. Багато правити (про ціну).
4. перен. Багато набирати, накладати чого-небудь.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гилю | гилимо |
2 особа | гилиш | гилите |
3 особа | гилить | гилять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гилитиму | гилитимемо |
2 особа | гилитимеш | гилитимете |
3 особа | гилитиме | гилитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гилив | гилили |
Жіночий рід | гилила | |
Середній рід | гилило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гилімо | |
2 особа | гили | гиліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гилячи | |
Минулий час | гиливши |