гарбати
ГАРБАТИ, аю, аєш, розм. 1. перех. Те саме, що загрібати. Знову опустилась [дівчина] на траву й стала обома руками гарбати й кидати назад у фартушину польове добро [квіти] (Мирний, II, 1954, 68); Орав тобі і сіяв, Аж згорбився в покорі, А ти добро все гарбав, Ховав, глитай, в коморі (Нагн., Пісня.., 1949, 147).
2. перех. і без додатка. Грабувати. - Хай бог милує, щоби я гарбав та свавільничав!.. Я тільки своє забрав! Це ж наші коні (Гончар, III, 1959, 65).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гарбаю | гарбаємо |
2 особа | гарбаєш | гарбаєте |
3 особа | гарбає | гарбають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гарбатиму | гарбатимемо |
2 особа | гарбатимеш | гарбатимете |
3 особа | гарбатиме | гарбатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гарбав | гарбали |
Жіночий рід | гарбала | |
Середній рід | гарбало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гарбаймо | |
2 особа | гарбай | гарбайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гарбаючи | |
Минулий час | гарбавши |
гарбата
ГАРБАТА див. гербата.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гарбата | гарбати |
Родовий | гарбати | гарбат |
Давальний | гарбаті | гарбатам |
Знахідний | гарбату | гарбати |
Орудний | гарбатою | гарбатами |
Місцевий | на/у гарбаті | на/у гарбатах |
Кличний | гарбато | гарбати |