атестувати
АТЕСТУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. 1. Надавати кому-небудь якесь звання. А через півроку Колобродов умовив командування полку атестувати Солода і призначити йому в заступники (Руд., Вітер.., 1958, 89).
2. Давати кому-, чому-небудь атестацію (в 2 знач.), характеристику. - Ти мені тоді добре атестував своє село (Кучер, Прощай.., 1957, 299).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | атестую | атестуємо |
2 особа | атестуєш | атестуєте |
3 особа | атестує | атестують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | атестуватиму | атестуватимемо |
2 особа | атестуватимеш | атестуватимете |
3 особа | атестуватиме | атестуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | атестував | атестували |
Жіночий рід | атестувала | |
Середній рід | атестувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | атестуймо | |
2 особа | атестуй | атестуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | атестуючи | |
Минулий час | атестувавши |