апостол
АПОСТОЛ, а, ч. 1. Згідно з євангельськими переказами - кожний із дванадцяти учнів Христа, яких він послав проповідувати своє вчення. Чомусь пригадалося євангельське оповідання, як апостол Петро зрікся Христа (Тулуб, Людолови, І, 1957, 40).
2. чого, перен., книжн. Гарячий послідовник і проповідник якого-небудь учення, ідеї і т. ін. І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки. Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? (Шевч., II, 1953, 362); Островський - великий апостол життєвої правди, простоти (Про мист. театру, 1954, 164).
3. Церковна книга, що містить "Діяння апостолів" і їх "Послання". Джериха розказувала десятий раз, як її син тієї неділі перший раз читав апостола в церкві (Н.-Лев., II, 1956, 170).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | апостол | апостоли |
Родовий | апостола | апостолів |
Давальний | апостолові, апостолу | апостолам |
Знахідний | апостола | апостолів |
Орудний | апостолом | апостолами |
Місцевий | на/у апостолі | на/у апостолах |
Кличний | апостоле | апостоли |