строгач
СТРОГАЧ, а, ч., розм. Сувора догана. У Савочкіна був такий зніяковілий і пригнічений вигляд, коли він виходив з прийомної, що секретарка вирішила - тут ..пахне строгачем (Собко, Звич. життя, 1957, 61).
@ Вліпити (дати і т. ін. ) строгача - винести сувору догану. - Доведеться вліпити тобі строгача, не інакше (Довж., II, 1959, 144); Дали [Мацепурі] строгача за провал і розтрату (С. Ол., Вибр., 1959, 255); - Та тут не нагороду, а строгача швидше втелющать... У кращому випадку (Логв., Літа.., 1960, 42).