марула
МАРУЛА, -и, ж. Слонове дерево; дводомне дерево сімейства сумахових, поширене в лісистих районах Південної та Західної Африки; має широку розлогу крону і сіру поцятковану кору; досягає у висоту 18 м; зрілі плоди мають тонку жовту шкірочку й білу м'якоть, багату на вітамін C, його в марулі у 8 разів більше, ніж в апельсині; її м'якоть соковита, терпка, але має сильний запах скипидару; може бути з'їдена у свіжому вигляді або бути використаною для виготовлення соків, желе і алкогольних напоїв; ядра насіння, багаті на білки і жири, можуть уживатися в їжу, а також використовуватися, як сировина для одержання олії.