міцели
МІЦЕЛИ, -ів, мн. Частинки в колоїдних системах, що складаються з нерозчинного в даному середовищі ядра дуже малих розмірів, оточеного стабілізуючою оболонкою адсорбованих іонів і молекул розчинника; заряджені електрикою. // Найдрібніші кристалічні частинки, з яких складаються колоїдні речовини тіла рослин і тварин. // Скупчення правильно розміщених молекул, які втримуються переважно дисперсійними силами; утворення міцелів характерне для водних розчинів мийних речовин і деяких органічних барвників з великими молекулами.
міцела
МІЦЕЛА, и, ас. 1. Колоїдна частинка, заряджена електрикою.
2. мн. Найдрібніші кристалічні частинки, з яких складаються колоїдні речовини тіла рослин і тварин.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | міцела | міцели |
Родовий | міцели | міцел |
Давальний | міцелі | міцелам |
Знахідний | міцелу | міцели |
Орудний | міцелою | міцелами |
Місцевий | на/у міцелі | на/у міцелах |
Кличний | міцело | міцели |