імплементація
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ, -ї, ж. 1. Здійснення, виконання державою міжнародних правових норм. // Фактичне здійснення міжнародних зобов'язань на внутрішньодержавному рівні шляхом трансформації міжнародно-правових норм у національні закони та підзаконні акти. // Процес транспонування актів законодавства Європейського Союзу, включаючи створення порядку та процедур їх впровадження (імплементація в вузькому сенсі); цей процес також включає тлумачення, практику застосування, забезпечення дотримання та виконання норм права, які відповідають європейському праву, органами державної влади (імплементація в широкому сенсі). 2. Введення результатів референдумів у конституцію держави.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | імплементація | імплементації |
Родовий | імплементації | імплементацій |
Давальний | імплементації | імплементаціям |
Знахідний | імплементацію | імплементації |
Орудний | імплементацією | імплементаціями |
Місцевий | на/у імплементації | на/у імплементаціях |
Кличний | імплементаціє | імплементації |