хлібина
ХЛІБИНА, и, ж. Один виріб з борошна певної форми; буханець. Він кинувся до воза і взяв мішок з хлібинами (Довж., І, 1958, 243); Тітка Явдоха вийшла зі свого двору, оточена дітьми, несучи перед себе на вишиваному рушнику хлібину з грудкою солі зверху (Ю. Янов., Мир, 1956, 115); Звечора мені ставили глечик молока, накритий довгою товстою скибкою хліба, вкраяного од цілої хлібини (Перв., Материн.. хліб, 1960, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хлібина | хлібини |
Родовий | хлібини | хлібин |
Давальний | хлібині | хлібинам |
Знахідний | хлібину | хлібини |
Орудний | хлібиною | хлібинами |
Місцевий | на/у хлібині | на/у хлібинах |
Кличний | хлібино | хлібини |