фаворитів
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фаворитів | фаворитова | фаворитове | фаворитові |
Родовий | фаворитового | фаворитової | фаворитового | фаворитових |
Давальний | фаворитовому | фаворитовій | фаворитовому | фаворитовим |
Знахідний | фаворитів, фаворитового | фаворитову | фаворитове | фаворитові, фаворитових |
Орудний | фаворитовим | фаворитовою | фаворитовим | фаворитовими |
Місцевий | на/у фаворитовому, фаворитовім | на/у фаворитовій | на/у фаворитовому, фаворитовім | на/у фаворитових |
фаворит
ФАВОРИТ, а, ч . 1. Той, кому протегує знатна, впливова особа; улюбленець такої особи. І хоча управитель ненавидів Гаркушу всією своєю прусською ненавистю, але викрити перед хазяйкою його, паничевого фаворита, не міг (Гончар, Таврія, 1952, 149); // Той, кому віддають перевагу перед іншими, ким більше цікавляться. *Образно. [Орест:] А ви думаєте, що сього вже досить для того, щоб уважати себе фаворитом долі? (Л. Укр., II, 1951, 85); // Коханець знатної, високої становищем жінки (напр., цариці), який отримує від неї великі багатства й майже необмежену владу над людьми. Фаворита Катерини II Григорія Потьомкіна народ глузливо охрестив «Катериничем» (Наука.., 12, 1965, 28).
2. спорт. На перегонах - кінь, вершник і команда, що мають найбільше шансів на першість; // Улюбленець публіки, уболівальників. Аутсайдери футбольних турнірів бувають інколи небезпечніші, ніж визнані фаворити (Веч. Київ, 10. VII 1971, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фаворит | фаворити |
Родовий | фаворита | фаворитів |
Давальний | фаворитові, фавориту | фаворитам |
Знахідний | фаворита | фаворитів |
Орудний | фаворитом | фаворитами |
Місцевий | на/у фавориті, фаворитові | на/у фаворитах |
Кличний | фаворите | фаворити |