утесатися
УТЕСАТИСЯ (ВТЕСАТИСЯ), ешуся, ешешся, док., розм. 1. Заглибитися, врізатися у що-небудь. В тій хвилі вістря моєї сокири по сам обух утесалося у вуйкову голову (Фр., IV, 1950, 26).
2. перен. Зайти, забратися куди не слід. У кого набачили [школярі] у садку добрі яблука, стиглі груші - як коти ті і вдень утешуться у чужий садок і повиносять усе з гілками (Мирний, IV, 1955, 78).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утешуся | утешемося |
2 особа | утешешся | утешетеся |
3 особа | утешеться | утешуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | утесався | утесалися |
Жіночий рід | утесалася | |
Середній рід | утесалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утешімося | |
2 особа | утешись | утешіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | утесавшись |