угощати
УГОЩАТИ (ВГОЩАТИ), аю, аєш, недок., УГОСТИТИ (ВГОСТИТИ), ощу, остиш, док., перех., розм . 1. Те саме, що частувати. Мати будуть вгощати сотами, Мед янтарний, а в нім бджола... (Мал., Звенигора, 1959, 300); - Гості мої милі, чим же вас угощати, чим приймати? (Григ., Вибр., 1959, 33); Він готувався, скуповувався, щоб угостити Власова на славу (Мирний, IV, 1955, 144); Він присів біля Дьяконова, вгостив кримськими цигарками з портсигара (Гончар, II, 1959, 290); Швидко сп'янівши після чарки, Гришка почав хвастатись: - Я колись сам угощав. Вірите? Жив паном (Шиян, Баланда, 1957, 86).
2. перен. Запросивши когось куди-небудь, платити за розвагу, взагалі робити комусь приємність. Він уже обливається потом, тернеться щокою об плече, і знов гребе, Тоню аж жаль бере, що він так старається... - Може, тебе замінити, Віталику? - Сиди, - відказує він. - Я вгощаю (Гончар, Тронка, 1963, 234); // перев. у сполуч. із сл. стусанами, кулями і т. ін. Бити когось, стріляти в когось, робити якусь неприємність. Від заграв півнеба поруділо, Кулі проквиляли за лиманом. Посміхається сліпий Редедя: - Бач, Павло башличника вгощає! (Мал., І, 1956, 306).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | угощаю | угощаємо |
2 особа | угощаєш | угощаєте |
3 особа | угощає | угощають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | угощатиму | угощатимемо |
2 особа | угощатимеш | угощатимете |
3 особа | угощатиме | угощатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | угощав | угощали |
Жіночий рід | угощала | |
Середній рід | угощало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | угощаймо | |
2 особа | угощай | угощайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | угощаючи | |
Минулий час | угощавши |