трок
ТРОК, у, ч. Широкий ремінь для закріплення сідла або попони на коні; попруга. Шапки, свитки, кульбаки, троки, Онучі, постоли, волоки Шпурлялись, як на тік снопи (Котл., І, 1952, 272); До складу предметів, що додаються до кавалерійського сідла, входять: аркан фуражний, сітка для сіна,.. попона з троком (Конярство, 1957, 189).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трок | троки |
Родовий | трока | троків |
Давальний | трокові, троку | трокам |
Знахідний | трок | троки |
Орудний | троком | троками |
Місцевий | на/у троку | на/у троках |
Кличний | троку | троки |