нотний
НОТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до нота11, 3. Нотна бібліотека; Нотні книжки.
^ Нотна азбука див. азбука; Нотний знак - те саме, що нота11. Вони нам залишилися навік, Ті чорні візерунки нотних знаків... (Рильський, III, 1961, 248); *У порівн. На стовпах сидять якісь пташки, яскравопері, ситі, наче нотні знаки (Кучер, Трудна любов, 1960, 203).
2. Признач. для написання нот. На другому столі.. лежали розгорнуті нотні листки паперу (Н.-Лев., І, 1956, 448); По п'ять рядів ідуть лінійки нотні, Німі і чорні знаки виступають, Що розцвітуть колись огнями сурем, Медовими розливами скрипок (Рильський, II, 1960, 92); * Образно. Вогні, вогні... Велична симфонія, написана вогнями на нотних паралелях вулиць (Руд., Остання шабля, 1959, 313).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нотний | нотна | нотне | нотні |
Родовий | нотного | нотної | нотного | нотних |
Давальний | нотному | нотній | нотному | нотним |
Знахідний | нотний, нотного | нотну | нотне | нотні, нотних |
Орудний | нотним | нотною | нотним | нотними |
Місцевий | на/у нотному, нотнім | на/у нотній | на/у нотному, нотнім | на/у нотних |