неправий
НЕПРАВИЙ, а, е. 1. Який діє, поводить себе несправедливо, неправильно. Щоб розвіяти сумніви у Коваліва, а разом з тим затамувати власний біль, він сказав з викликом: - Ви неправі (Чаб., Тече вода.., 1961, 54); // у знач. ім. неправі, вих, мн. Ті, хто діє неправильно, всупереч справедливості. Бог кара неправих, Правим помагає (Шевч., II, 1963, 289).
2. Який суперечить справедливості, правді; несправедливий. - От діти, от милі, слово від їх неправе не почуєш (Мирний, IV, 1955, 115); - Неправе діло задумала княгиня, - сказав Добислав (Скл., Святослав, 1959, 126); Цар творив неправий суд І війною нищив люд (Перв., Райдуга.., 1960, 85).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неправий | неправа | неправе | неправі |
Родовий | неправого | неправої | неправого | неправих |
Давальний | неправому | неправій | неправому | неправим |
Знахідний | неправий, неправого | неправу | неправе | неправі, неправих |
Орудний | неправим | неправою | неправим | неправими |
Місцевий | на/у неправому, неправім | на/у неправій | на/у неправому, неправім | на/у неправих |