непокоєння
НЕПОКОЄННЯ, я, с . Дія за знач. непокоїти і непокоїтися. Лікування телят 30% розчином соляної кислоти супроводилося сильним непокоєнням хворих (Соц. твар., 2, 1956, 55).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | непокоєння | непокоєння |
Родовий | непокоєння | непокоєнь |
Давальний | непокоєнню | непокоєнням |
Знахідний | непокоєння | непокоєння |
Орудний | непокоєнням | непокоєннями |
Місцевий | на/у непокоєнні | на/у непокоєннях |
Кличний | непокоєння | непокоєння |