начудуватися
НАЧУДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. Надивуватися, захоплюючись, милуючись ким-, чим-небудь. Начудувавшись, вже став я й засипати, коли заграла труба по лісі (Вовчок, VI, 1956, 320); Юра, як дикий звір, любив простір і небезпеку. Ми всі не могли начудуватися його відвазі і вправності (Вільде, Троянди.., 1961, 13); Протанцював [бусел ] Один танець і другий так успішно, Так весело, що в чайній простий люд Не міг на чудо те начудуватись (Перв., II, 1958, 128).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | начудуюся | начудуємося |
2 особа | начудуєшся | начудуєтеся |
3 особа | начудується | начудуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | начудувався | начудувалися |
Жіночий рід | начудувалася | |
Середній рід | начудувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | начудуймося | |
2 особа | начудуйся | начудуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | начудувавшись |