насидітися
НАСИДІТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. 1. Довго, досхочу посидіти. - І не насиділась я з тобою, і не набалакалась, і не надивилась на тебе... - додала жалібно мати (Мирний, III, 1954, 114); Ольгу Юліанівну попросила [Леся] прийти одразу ж, як тільки насидиться та нагостюється (М. Ол., Леся, 1960, 232).
2. Пробути тривалий час в ув'язненні. Лишилася лишень слава, що мужики насиділися по арештах за образу церкви або обряду (Стеф., II, 1953, 70); - Це вони співали, - вказав на нас Ладя. - Ви за це мені насидитесь у холодній, - кричав Чапля (Панч, Гарні хлопці, 1959, 33).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насиджуся | насидимося |
2 особа | насидишся | насидитеся |
3 особа | насидиться | насидяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | насидівся | насиділися |
Жіночий рід | насиділася | |
Середній рід | насиділося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насидьмося | |
2 особа | насидься | насидьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | насидівшись |