напівбожевільний
НАПІВБОЖЕВІЛЬНИЙ, а, е. Не зовсім нормальний, з ознаками божевілля. Хури й худоба летіли у воду, і передсмертне іржання коней не зворушувало напівбожевільних людей (Стельмах, II, 1962, 244); // Який виражає, свідчить про чийсь не зовсім нормальний стан. Підняв він [дід] угору кігтистий палець і обвів усіх напівбожевільними очима (Тют., Вир, 1964, 259).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | напівбожевільний | напівбожевільна | напівбожевільне | напівбожевільні |
Родовий | напівбожевільного | напівбожевільної | напівбожевільного | напівбожевільних |
Давальний | напівбожевільному | напівбожевільній | напівбожевільному | напівбожевільним |
Знахідний | напівбожевільний, напівбожевільного | напівбожевільну | напівбожевільне | напівбожевільні, напівбожевільних |
Орудний | напівбожевільним | напівбожевільною | напівбожевільним | напівбожевільними |
Місцевий | на/у напівбожевільному, напівбожевільнім | на/у напівбожевільній | на/у напівбожевільному, напівбожевільнім | на/у напівбожевільних |