намочений
НАМОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намочити. Місцями гори слизять, неначе губка, намочена в воді (Н.-Лев., II, 1956, 415); Перше, що впало їй в очі в кімнаті тоді, - намочена в ночвах білизна (Головко, II, 1957, 505); Щоб намочене насіння краще висівалось сівалками, ми його перед висівом трохи підсушуємо (Нові спос. вирощ. буряків, 1956, 124).
@ Мов (як) у воду (у воді) намочений - засмучений, зажурений. [Домка:] Що це ти, сьогодні якась, мов у воду намочена? (Крон., III, 1959, 7); Мирон був сердитий сам на себе: цілий тиждень ходив, як у воді намочений (Григ., Вибр., 1959, 250).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | намочений | намочена | намочене | намочені |
Родовий | намоченого | намоченої | намоченого | намочених |
Давальний | намоченому | намоченій | намоченому | намоченим |
Знахідний | намочений, намоченого | намочену | намочене | намочені, намочених |
Орудний | намоченим | намоченою | намоченим | намоченими |
Місцевий | на/у намоченому, намоченім | на/у намоченій | на/у намоченому, намоченім | на/у намочених |