НАДОЛИНУ, присл., діал. Вниз. Стрімка обривиста скала, по котрій він з великим трудом виліз вгору, не оставляла можності злізти надолину (Фр., VIII, 1952, 225); Дід заводив такої жалібної, що всі гості надолину голову спускали (Черемш., Вибр., 1952, 46).