надати
НАДАТИ1 див. надавати2.
НАДАТИ2, дам, даси, док., перех., розм. Дати в достатній кількості, задовольнити чим-небудь. Дома ж то не надасть Тихон ніяк хліба. Народу, народу! один за одним як плав пливуть (Кв.-Осн., II, 1956, 146); На кожную стеблиночку Пошлеш [хмаро] одну росиночку - А віку додаси, - А морю широченному, Глибокому, силенному Води не надаси! (Гл., Вибр., 1951, 70).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надам | надамо |
2 особа | надаси | надасте |
3 особа | надасть | нададуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надав | надали |
Жіночий рід | надала | |
Середній рід | надало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надаймо | |
2 особа | надай | надайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | надавши |