нагортати
НАГОРТАТИ, аю, аєш, недок., НАГОРНУТИ, горну, горнеш, док., перех. Горнучи, збирати в якій-не-будь кількості. Він не міг бачити того пенька, того місця, де за хвилину перед цим стояла його ялинка, і почав нагортати снігу на пеньок (Коцюб., І, 1955, 79); - В нас не люди, а кроти, котрі сидять у норах та нагортають купки землі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 47); Настуся нагорнула піску собі на ноги до самих колін (Коп., Подарунок, 1956, 40); // безос. Перед тими, хто ставав навколішки, за мить нагортало кучугури-бархани пилюки (Гончар, І, 1959, 3).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагортаю | нагортаємо |
2 особа | нагортаєш | нагортаєте |
3 особа | нагортає | нагортають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагортатиму | нагортатимемо |
2 особа | нагортатимеш | нагортатимете |
3 особа | нагортатиме | нагортатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нагортав | нагортали |
Жіночий рід | нагортала | |
Середній рід | нагортало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагортаймо | |
2 особа | нагортай | нагортайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нагортаючи | |
Минулий час | нагортавши |