медах
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | медах | медахи |
Родовий | медаха | медахів |
Давальний | медахові, медаху | медахам |
Знахідний | медаха | медахів |
Орудний | медахом | медахами |
Місцевий | на/у медаху, медахові | на/у медахах |
Кличний | медаху | медахи |
мед
МЕД, у, ч . 1. Густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів. Та їдять же вони Дрібнії калачі, У мед умокаючи, Маком обсипаючи (Кв.-Осн., II, 1956, 75); Дивні пахощі весняного цвітіння роблять повітря якимсь солодким і пахучим, наче ранній, першого узятку мед (Кол., На фронті.., 1959, 59); За походженням відрізняють золотисто-жовтий мед з білої акації, білий зернистий мед з акації жовтої (Бджоли, 1955, 194); * Образно. Ви, спасибі вам, боїтеся мені розказувати про людей - цур їм, покоштував уже я цього меду, щоб він скис (Шевч., VI, 1956, 27); * У порівн. [Горпина:] Але ж гарний оцей вражий панич! Як мед з маком! (Н.-Лев., II, 1956, 498); // Квітковий нектар, який збирають бджоли; солодкий запах цього нектару. Живучи росою з травки, Медом дишем [дихаємо] ми з квіток: Наші горниці - долини, Чиста річка і лісок (ІЦог., Поезії, 1958, 310); Мохнатий джміль із будяків червоних Спиває мед (Рильський, І, 1960, 265); // перен. Про що-небудь зовні приємне, хороше (слова, ставлення тощо), але здебільшого нещире. - А чи ви вподобали хазяйок? Вони хитрі жінки, і мати і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднести (Вовчок, І, 1955, 377).
@ Вашими (твоїми) [б] устами та мед пити - нехай здійсняться ваші (твої) хороші побажання. - Ліс, видко, буде, а може - і слобода над річкою розтяглась, бо звідти прохолодою тягне, - угадує Яким. - Твоїми б, Якиме, устами та мед пити! - мовите ви, радіючи, що Яким відгадав ваше бажання (Мирний, IV, 1955, 313); Додавати (додати) куті меду - підсилювати яке-небудь враження. - А здирливий [о. Артемій], а запопадний, крий боже! І до княгині підскочить, і до пана підплигне!.. - додавав писар куті меду (Н.-Лев., IV, 1956, 138); З медом на устах - нещирий, облесливий. Завідуючий був старий лис, з медом на устах, якого, проте, радили мені стерегтися (Вас., IV, 1960, 34); З медом та маком промовити (сказати і т. ін.) див. мак; Коли (як) мед, то й ложкою (ложку) - надміру чого-небудь, надмірне прагнення до чого-небудь. Що се виходить, "коли мед, то й ложкою", але я не маю до кого вдатись і сподіваюсь, що ви мені вибачите мою напасність (Л. Укр., V, 1956, 100); Ложка дьогтю [в бочці меду] див. ложка; Медом не заманити див. заманювати; Мов у меду, у знач. присудка - безтурботно, в достатках. Ой, багато злота в Царгороді! Козаки були там, мов в меду... (Сос., І, 1957, 374); На [солодкім] меду, заст. - на бенкеті з нагоди качання меду на пасіці. Та щоб ковбаси були такі смачні, як ми з тобою їли на меду у Гната Бондаренка (Шевч., VI, 1956, 201); Не з медом; Не мед, у знач. присудка - не солодко, не легко. [Ларивон:] Скрізь, виходить, бідноті не з медом живеться? (Кроп., IV, 1960, 347); Зараз же Іван Юхимович бачив те, чого він не сподівався побачити, хоч йому було відомо, що в Пальмірі [село] не мед... (Руд., Остання шабля, 1959, 168); Передавати (передати) куті меду див. кутя; Плисти (литися і т. ін.) молоком і медом - казково збагачуватися, бути в достатку. [Тірца:] І зацвіте Сіон весняним крином, і знов поллється молоком і медом земля обітована (Л. Укр., II, 1951, 160); Укусить і меду дасть - який свої негідні вчинки прикриває ласкавими словами. - Та й та гарна! То єхида-лисиця: укусе й меду дасть, - призро, гидливо якось одказала Параска (Мирний, IV, 1955, 104); Як (наче) медом по губах [мазнути] див. губа1; Як меду полизати - про щось приємне, принадливе. - Балакали ми, балакали, і чим більше товкли про той Борислав, тим він нам кращим, понадливішим здавався. Ну, просто так, як меду полизати! (Фр., III, 1950, 18); Як мухи (бджоли) до меду [липнуть] - хтось настирливо переслідує кого-небудь, дуже цікавиться ким-, чим-небудь. Цікаві панночки посаг розглядають, дивуються: "Ох, та яке ж оце хороше!.. Ох, і се славне!.. Он це яке!.." ..Так вони і липнуть до того, як мухи до меду! (Вовчок, І, 1955, 117); За його довгі, рівні чорні брови, карі очі та темно-червоні уста дівчата липли до його, як бджоли до меду (Н.-Лев., III, 1956, 319).
2. Легкий хмільний напій, виготовлений з цієї солодкої маси. Льохи, шинки з шинкарками, З винами, медами Закупили запорожці Та й тнуть коряками! (Шевч., II, 1953, 35); Полюбив той жорсткий пан дідуся. Посадив силою на стільці, почав медом його шанувати пивним, бо горілки дідусь не вживав зроду (Барв., Опов.., 1902, 360); Медом ярим Перемогу запивали (Воронько, Драгі.., 1959, 11); * У порівн. Розумна в його голова була, і словом він було впоїть тебе, як медом (Вовчок, І, 1955, 280).
Мед-вино, мед-горілку пити (кружати і т. ін.), нар.-поет. - бенкетувати, гуляти, розпиваючи різні надої. Буль, буль, і я там був, мед-горілку пив, по бороді текло і в роті не бувало (Номис, 1864, № 13132); Івась Коновченко по базару походжає, Солодкий мед-вино підпиває (Укр.. думи.., 1955, 24); Було колись - в Україні Лихо танцювало, Журба в шинку мед-горілку Поставцем кружала (Шевч., І, 1963, 65).
МЕД... Перша частина складних слів, що відповідає слову медичний, напр.: меддопомога, медобслуговування і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мед | меди |
Родовий | меду | медів |
Давальний | медові, меду | медам |
Знахідний | мед | меди |
Орудний | медом | медами |
Місцевий | на/у меду | на/у медах |
Кличний | меде | меди |