мебльовик
МЕБЛЬОВИК, а, ч . Робітник меблевої промисловості. Мебльовики весь час удосконалюють технологію (Рад. Укр., 25.III 1961, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мебльовик | мебльовики |
Родовий | мебльовика | мебльовиків |
Давальний | мебльовикові, мебльовику | мебльовикам |
Знахідний | мебльовика | мебльовиків |
Орудний | мебльовиком | мебльовиками |
Місцевий | на/у мебльовику, мебльовикові | на/у мебльовиках |
Кличний | мебльовику | мебльовики |