мандоліна
МАНДОЛІНА, и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент з овальним корпусом та чотирма парами струн, на якому грають медіатором. Од музики стогнуть стіни. Грають арфи й мандоліни, І посереду громади Легкий танець водять лади (Щог., Поезії, 1958, 182); А як стихли під балконом Любі гуки мандоліни, До Бертольда полетіла Квітка з рожі від дівчини (Л. Укр., І, 1951, 372); В порту бриніли тремтячим дзвоном мандоліни італійських моряків (Тулуб, Людолови, II, 1957, 68).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мандоліна | мандоліни |
Родовий | мандоліни | мандолін |
Давальний | мандоліні | мандолінам |
Знахідний | мандоліну | мандоліни |
Орудний | мандоліною | мандолінами |
Місцевий | на/у мандоліні | на/у мандолінах |
Кличний | мандоліно | мандоліни |