куцина
КУЦИНА, и, ж. Короткий верхній одяг. У одного довга одежа спускалася до самих ніг; широкі рукави майтолали сюди й туди, - тоді як на других були якісь коротенькі куцини (Мирний, І, 1954, 364); В малім гурті, в куциш риболова. На лоні приязнім живлющої води Він одмінявся враз (Рильський, Поеми, 1957, 209); Йшли [діти] в різноманітній одежі: у власних кожушках, у материних кофтах і батьківських куцинах (Гжицький, У світ.., 1960, 77).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | куцина | куцини |
Родовий | куцини | куцин |
Давальний | куцині | куцинам |
Знахідний | куцину | куцини |
Орудний | куциною | куцинами |
Місцевий | на/у куцині | на/у куцинах |
Кличний | куцино | куцини |