колядувати
КОЛЯДУВАТИ, ую, уєш, недок. Співати колядки, брати участь в обряді, пов'язаному з виконанням цих пісень. - Благословіть колядувати! - крикнула Горпина, зазираючи у вікно (Мирний, III, 1954, 41); Заховавшись у природній фортеці міста, козаки дозволили собі домашню розкіш - пішли колядувати (Ле, Наливайко, 1957, 77); Наближаються свята, і закортіло мені розказати нашій молоді, як то колись гуляли, колядували (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 56).
2. перен. Ходити з якою-небудь справою від одного до другого. Побоюється [пан], що його строкарі можуть закомизитись і підуть в економії Рокотова, Маркозова чи Кочубея, тому й раніше звичайного послав своїх прикажчиків колядувати по селу (Стельмах, І, 1962, 186).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колядую | колядуємо |
2 особа | колядуєш | колядуєте |
3 особа | колядує | колядують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колядуватиму | колядуватимемо |
2 особа | колядуватимеш | колядуватимете |
3 особа | колядуватиме | колядуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | колядував | колядували |
Жіночий рід | колядувала | |
Середній рід | колядувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колядуймо | |
2 особа | колядуй | колядуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | колядуючи | |
Минулий час | колядувавши |