козубенька
КОЗУБЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до козуб і козубень. Вона вилізла на товсту черешню, а з неї перелізла на другу, нарвала черешень повну козубеньку й понесла у ганок (Н.-Лев., II, 1956, 161); І хто б у цей час не заглянув у його догідливі очі, ніколи б не повірив, що він.. може.. виривати коси в жінок за козубеньку грибів (Стельмах, І, 1962, 91).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | козубенька | козубеньки |
Родовий | козубеньки | козубеньок |
Давальний | козубеньці | козубенькам |
Знахідний | козубеньку | козубеньки |
Орудний | козубенькою | козубеньками |
Місцевий | на/у козубеньці | на/у козубеньках |
Кличний | козубенько | козубеньки |