кабардинка
КАБАРДИНКА1 див. кабардинці.
КАБАРДИНКА2, и, ж. 1. Народний чоловічий танець, поширений на Кавказі. В'язні розступилися, утворилось посеред камери коло, і пішов по ньому вибивати кабардинку наш Сашко Коваль (Збан., Єдина, 1959, 158).
2. заст. У кавказців - смушева шапка з шестикутним верхом, оздоблена різними прикрасами. Аж ось у траві неначе іскра блиснула, і виявивсь, як із землі виріс, на вороному коні січовик, у червоному жупані, в кабардинці набакир (Стор., І, 1957, 334).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кабардинка | кабардинки |
Родовий | кабардинки | кабардинок |
Давальний | кабардинці | кабардинкам |
Знахідний | кабардинку | кабардинки, кабардинок |
Орудний | кабардинкою | кабардинками |
Місцевий | на/у кабардинці | на/у кабардинках |
Кличний | кабардинко | кабардинки |