гілляка
ГІЛЛЯКА, и, ж., розм. Те саме, що гілля. Заревіла престрашенна буря,.. гілляки тріщать, ламаються, падають (Кв.-Осн., II, 1956, 413); Дужі гілляки в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром (Тич.., 1957, 240).
@ На гілляку [почепитися] - повіситися. [Юхим:] Як з таким батьком, то краще на гілляку! (Кроп., II, 1958, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гілляка | гілляки |
Родовий | гілляки | гілляк |
Давальний | гілляці | гіллякам |
Знахідний | гілляку | гілляки |
Орудний | гіллякою | гілляками |
Місцевий | на/у гілляці | на/у гілляках |
Кличний | гілляко | гілляки |