білостінний
БІЛОСТІННИЙ, а, е. Який має білі, вибілені стіни. Серед озер, садів, в білостінних хатах спочивають спокійно колгоспники Чапаївки (Рибак, Зброя.., 1943, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | білостінний | білостінна | білостінне | білостінні |
Родовий | білостінного | білостінної | білостінного | білостінних |
Давальний | білостінному | білостінній | білостінному | білостінним |
Знахідний | білостінний, білостінного | білостінну | білостінне | білостінні, білостінних |
Орудний | білостінним | білостінною | білостінним | білостінними |
Місцевий | на/у білостінному, білостіннім | на/у білостінній | на/у білостінному, білостіннім | на/у білостінних |