боєць
БОЄЦЬ, бійця, ч. 1. Учасник бою, боїв; воїн. - А тепер боєць проти Антанти буде, - оглядаючи Яреська, докінчив Баржак (Гончар, Таврія.., 1957, 307).
2. Солдат, рядовий. Генерал стояв і стежив, як поверталося дорогоцінне життя бійця-героя (Ле, Мої листи, 1945, 102).
3. перен. Про людину, що бореться за здійснення чого-небудь. Подаймо їм великую розвагу, Скажім і докажім, що ми бійці сами (Л. Укр., І, 1951, 110); Нові ударні бригади ставали до шеренг бійців за реконструкцію транспорту (Донч., І, 1956, 474).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | боєць | бійці |
Родовий | бійця | бійців |
Давальний | бійцеві, бійцю | бійцям |
Знахідний | бійця | бійців |
Орудний | бійцем | бійцями |
Місцевий | на/у бійці, бійцеві | на/у бійцях |
Кличний | бійцю | бійці |