безвідривний
БЕЗВІДРИВНИЙ, а, е. Який відбувається безперервно, постійно; безперервний, постійний.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безвідривний | безвідривна | безвідривне | безвідривні |
Родовий | безвідривного | безвідривної | безвідривного | безвідривних |
Давальний | безвідривному | безвідривній | безвідривному | безвідривним |
Знахідний | безвідривний, безвідривного | безвідривну | безвідривне | безвідривні, безвідривних |
Орудний | безвідривним | безвідривною | безвідривним | безвідривними |
Місцевий | на/у безвідривному, безвідривнім | на/у безвідривній | на/у безвідривному, безвідривнім | на/у безвідривних |